19. 05. 22 р.
Тема: "Урок мовленнєвого розвитку. Твір-характеристика персонажа роману П. Куліша "Чорна рада".
У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.
Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого
чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без
чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він
зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і
старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний
суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю.
Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи
претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у
творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч
України.
Переходячи до історичних образів Якима Сомка
та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували
питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження
чи національного занепаду.
Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув
зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві:
козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати
науку і прогрес.
Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею
рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною
наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно,
переміг користолюбний Брюховецький, але і Яким Сомко був винен у тому, що не
провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.
Після невдалих виборів настала похмура ніч
Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.
Яким Сомко
Портрет:
- красивий,
високий;
- міцний, кремезний;
- кругловидий;
- русявий;
- голова в кучерях, як у золотому вінку;
- очі ясні, веселі як зорі;
- ходить, говорить по-гетьманськи ,у дорогому
вбранні.
Риси характеру і вдачі:
- цінує в людині високі моральні ідеали;
- дотримувався козацької моралі;
- мудрий політичний державний діяч;
- героїчна смерть.
В
образі Якима Сомка автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного,
талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу
шляхом відновлення ії давньої слави.
Портрет:
- середнього віку;
- середнього росту;
- постать і врода зовсім не гетьманська;
- так наче чоловік простенький, тихенький ( не
ватажок);
- очі якісь чудні;
- читає із-під тишка (злодій…пройдисвіт,
гадюка) .
Риси характеру і
вдачі:
-
позирав гордо…узявшись у боки;
- "Брюховецький суне";
- потакає розпусникам;
- зрадив козацьким законам, моралі;
- підступність;
- слабкодухість;
- "собаці собача смерть".
Отже,
якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи
показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він
характеризує як підступну зрадливу і амбіційну натуру. Це політичний
авантюрист, людина без честі і гідності.