Українська мова 6 клас

 25. 02. 22 р.

Тема: "Заперечні і неозначені займенники, їх відмінювання і написання"

1. Перегляньте відео, виконуючи завдання.

1.Вибірково-розподільний  диктант

  До яких груп за значенням належать подані займенники? Виписати спочатку заперечні займенники, потім — неозначені.

Дещо, абичий, ніщо, хто-небудь, нічий, ніскільки, хтозна-скільки, ніякий, ніхто, будь-який, нікого, чийсь, нікотрий, якийсь, хтозна-що.

1. З'ясувати, від яких займенників творяться заперечні займенники і яким способом.

2. Чи однаковий спосіб творення неозначених займенників будь-хто і хто-небудь? Назвати займенники, утворені префіксальним способом, і займенники, утворені суфіксальним способом.

Українська мова 5клас

 25. 02. 22 р.

Тема: "Групи слів за значенням. Антоніми."

1. Робота з поезією

Прочитайте вірш Миколи Ткача. Чому виділені слова можна об’єднати в одну пару? Що це за слова?

Слова, слова… Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Учитель. Отже, ми з вами працюватимемо над антонімами. Ви  навчитеся шукати їх у творах народної творчості і збагатите своє мовлення.

   2.Запис дати і теми уроку

  3. Пояснення вчителя.

Слова з протилежним значенням називаються антонімами. Антоніми виступають парами і належать до однієї частини мови. Вони дають змогу образніше, яскравіше та чіткіше  висловити думку.

На основі антонімів  часто будуються прислів’я та приказки. Наприклад, з маленької іскри великий вогонь буває. Вони входять до складу багатьох фразеологізмів: ні живий ні мертвий; ні холодно ні жарко; ні туди ні сюди.

б) робота з теоретичним матеріалом підручника §45 с.162-163.

4. Вибіркова  вправа «Пошук»

Виписати з поданих речень антоніми.

1. Зима спитає, де літо було.

2. Ластівка день починає, а соловейко кінчає.

3. Як напише один дурень, то сто розумних не розберуть.

4. Доброго тримайся, поганого цурайся.

5. Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.

6. Багато диму, мало тепла.

7. Вдень від спеки ховається, а ввечері від комарів.

8. Щастя і нещастя на однім коні їздять.

9. Знайшов – не скач, загубив – не плач.

10. Далі покладеш, ближче знайдеш.

5. Проблемне питання «Чому так?»

Поміркуйте, чому слова у першій парі є антонімами, а в другій – ні.

1.Північ – південь.

2. Північ – схід.

6.Вправа  «Ланцюжок»

До поданих слів дібрати антоніми.

відкручувати                        мало                               добро

будувати                               холодно                         свято

забороняти                           глибоко                          правда

давати                                   широко                           друг

говорити                               високо                            день

стояти                                   сумно                             спека

7.Хвилинка відпочинку

Встаньте, діти, посміхніться.

Землі нашій поклоніться

За щасливий день прекрасний.

І до сонця потягніться.

Вліво, вправо подивилась,

Кругом себе покрутились.

Раз — присіли, два — присіли

І за парти тихо сіли.

 

 8.Дидактична гра «Розумне перо»

Замість крапок уставте потрібні слова — антоніми. Поясніть значення прислів'їв (на вибір).

1)    Важко у навчанні – …… у труді.

2)    З …… хмари малий дощ іде.

3)    Па чорній полі,…… хліб родить.

4)    Мудрого шукай, а ….. обходь.

5)    ….. поробиш – солодко з’їси.

6)    Добре говорить, а …… робить.

7)    Добре …… дивитися, але треба й назад оглядатися.

8)    Занедбаєш науку в......., пожалкуєш в старості. 

9. Робота зі словником

1.Замініть прикметники у словосполученнях антонімами. Запишіть утворені словосполучення. Скористайтеся словником антонімів.

Старе дерево, старий велосипед, глибока річка, глибокі знання, тихе щебетання, тихий сон, свіжий хліб, свіжий огірок.

2.З одним утвореним словосполученням складіть і запишіть речення з однорідними членами.

Українська література 9 клас

 24. 02. 22 р.

Тема: "Т. Шевченко. Національна проблематика періоду "Трьох літ". Поема "Сон" і тогочасна суспільно-політична дійсність"

1. Прочитати поему "Сон".

2 Обговорення змісту поеми. Бесіда за питаннями:

- Яке значення для людини має сон?

- Коли говорять: «Сон в руку»? Чи бувають сни віщими?

- Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке життя мріяв митець?

- Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх характери, вчинки, поведінка? (Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком — / За край світа зазирає, /

Чи нема країни, / Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину)

- Чому Тарас Григорович вважав, що немає Господа?

- За що у творі висміюються ті, хто «отечество любить»?

- У чому виявилася цінність дивовижного сну? (Мені приснився — / Найтверезіший би упився, / Скупий жаднюга дав би гривню, / Щоб позирнуть на ті дива)

- З якою метою герой вирушає у підхмарну подорож? (Мої муки, мої люті / В хмарі заховаю)

- Чому край у творі названо неприязним, Україна — «безталанна вдово»?

- Про що свідчить прощання героя із рідною землею?

- У чому поет вбачає красу рідної землі?

- З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись Україною?

- Від чого жахається герой, коли бачить соціальну несправедливість, яка панує на землі? («Латану свитину з каліки знімають»; «розпинають вдову за подушне»; «сина кують… в військо оддають!», «опухла дитина — голоднеє мре»)

- З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? («Чи Бог бачить із-за хмари / Наші сльози, горе?»)

- Які «всі лиха, всі зла» мав на увазі Т. Шевченко?

- Яким, на перший погляд, здався поету Сибір? Хто були його невидимими мешканцями?

- У чому полягала непосильна праця каторжників? (…Живі люди, / В кайдани закуті. / Із нір золото виносять, / Щоб пельку залити / Неситому)

- Як поет називає царя і одночасно його характеризує? (Вседержитель неситий)

- Як сновидець описує солдатчину у місті? Чому москалі кайданами окуті? (А в городах, мов журавлі, / Замуштрували москалі; / Нагодовані, обуті / І кайданами окуті, / Муштруються)

- Чим ліричний герой здивував земляка біля царських палат? За що «каламар» вимагав від сновидця гроші? Про що це свідчить?

- Чому, на думку поета, царські палати — це рай?

- Хто такі блюдолизи? Як письменник їх характеризує у творі?

- Якими у поемі зображені цар і цариця?

- Над чим сміється письменник, характеризуючи панів? Що є гумористично-саркастичним у їх поведінці і ставленні до царя? (В серебрі та златі! / Мов кабани годовані,— / Пикаті, пузаті!.. / Аж потіють, та товпляться…)

- Про що свідчить поведінка самодержавця до підлеглих? (… Цар підходить / До найстаршого… та в пику / Його як затопить!..)

- У чому виявилося ставлення поета до Петра І і Катерини? За що він їх таврує?

- З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? (Може, Москва випалила / І Дніпро спустила / В синє море, розкопала / Високі могили — / Нашу славу)

- У чому поет звинувачує Петра? (Ти нас з України / Загнав, голих і голодних, / У сніг на чужину / Та й порізав, а з шкур наших / Собі багряницю / Пошив жилами твердими / І за-

клав столицю / В новій рясі)

- Яким у творі зображено повсякденне важке життя кріпаків, муштрованих солдат?

- Що висміює Т. Шевченко на прикладі діяльності чиновників? (…Та драти / І з батька, і брата)

- У чому вбачає поет зневажливе ставлення до рідної мови, а значить до народу, його культурної спадщини?

- Яким чином у творі висміюється цар та його старшина? (Старшина пузата / Стоїть рядом; сопе, хропе, / Та понадувалось, / Як індики… Неначе з барлоги / Медвідь виліз, ледве-ледве / Переносить ноги; / Та одутий, аж посинів: / Похмілля прокляте / Його мучило)

- Від чого ліричний герой прокинувся зі сну?

- Чому сон для оповідача — це чудне диво?

- Як Т. Шевченко в поемі таврує самодержавство?

Домашнє завдання: вивчити уривок з поеми "Сон".

Українська література 5 клас

 24. 02. 22 р.

Тема: "Зірка Мензатюк. "Таємниця козацької шаблі". Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі"

"Павутинка дискусії"

- Кого ми називаємо патріотом?

- Антипко теж знає історію, бо розповідає Наталочці про битву під Плоскою, багато знає про козаків, про українські фортеці. Чи можна вважати його патріотом?

- Чому Антипко та його родина постійно перешкоджають Наталочці та її сім’ї у пошуках шаблі?

(Чортяча родина полює на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів твору відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді.)

- Чому чортяча родина не змогла отримати перемогу в боротьбі за шаблю?

( Наталочці та її родині допомагали пластуни зі Львова і навіть привиди об’єдналися і дружно виступили на захист шаблі).

- Як ви вважаєте, що необхідно зробити, щоб подолати підступного та лукавого ворога?

( Потрібно об’єднатися, доки народ єдиний, він непереможний)

- Кого з героїв твору можна вважати патріотами?

- А ви вважаєте себе патріотами ?

Домашнє завдання: характеристика образів Наталочки й Антипка (усно).

Українська мова 5 клас

 24. 02. 22 р.

Тема: "Групи слів за значенням. Омоніми, синоніми".

1. Перегляньте відео, усно відповідаючи на питання.

2. Виконайте завдання.

1) Знайти синоніми до слова лелека.
           Лелека
Ходить  бузько по мочарах
У червоних чоботятах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб’ячу породу…
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята – тільки на великі свята…
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
Листя! Все! Доволі! Крапка!
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека…
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає. ( Д.Павличко).
2) Розв’язати задачу/
 Одного разу на гуртку малювання вчитель загадав дітям намалювати з пам'яті два предмети: першому ряду – лисичку, другому – косу. Стежачи за роботою, учитель виявив, що учні кожного ряду малюють не той самий предмет, а різні предмети. Скільки предметів малювали діти? Чому таке трапилось? Що малювали гуртківці?
3) Відгадати загадку. Знайдіть у ній антоніми. З якою метою автор використовує їх?
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний.
Хоч і дешевий,
Проте дорогий.
 Сядеш обідать,
А він на столі.
Люблять його

І дорослі й малі!   М. Білецький

Українська література 7 клас

 24. 02. 22 р.

Тема: "Ліна Костенко. "Кольорові миші". Ідея зіткнення неповторності й буденності"

Перегляньте відео, усно виконуючи завдання

Домашнє завдання: вивчити вірш Л. Костенко напамять (на вибір).

Українська література 6 клас

 24. 02. 22 р.

Тема: "В. Нестайко. "Тореадори з Васюківки". Характеристика улюбленого героя"

1. Логічна схема-конспект «Індивідуальна та колективна характеристика героїв» (За текстом виписати слова, якими називають хлопців інші персонажі.)

2. Слово вчителя

Молодці, гарно виконали завдання. Тепер ми можемо перейти до розгорнутої характеристики наших героїв. Завдання виконуємо у вигляді розгорнутої відповіді, зв'язним текстом.

Нагадую вам Алгоритм пообразного аналізу

1. Становище в суспільстві.

2. Походження.

3. Портрет.

4. Риси характеру.

5. Ставлення інших до героя.

3. Характеристика улюбленого героя (усно)

1) Іван Рева та Павло Завгородній – друзі-п'ятикласники.

2) Пригода – невід'ємна частина життя хлопців.

3) Риси характеру:

а) доброта і чуйність;

б) справедливість;

в) винахідливість:

г) гумористи, бешкетники, здатні на вигадку;

д) зневажливо ставляться до навчання.

4) Розкриття закономірностей поведінки героїв через їх вчинки та стосунки з оточуючими.

Домашнє завдання: написати характеристику в зошит.

Українська мова 6 клас

 18. 02. 22 р.

Вісімнадцяте лютого

Класна робота

Особові і зворотний займенники, їх відмінювання

1. Ознайомтесь з відео, усно відповідаючи на питання

Робота з текстом, який розміщений на екрані

1.     Визначити розряди займенників.

2.     В особових займенниках визначити число відмінок і рід (якщо потрібно),

3.     Визначити, яку синтаксичну роль грають займенники.

        Пішов дощ.  Галасливий літній дощ раптовий і підступний, але його уявна суворість миттєво тане , віддаючи цілющу вологу всім , хто жадає її цілющої сили.  Починався він десь за обрієм і поступово наближався до мене. Я стрибнув з порога прямо в дощ, і — о диво! — він починає грати зі мною. Йому мабуть теж було сумно самому.

        Як чудово підставити обличчя і долоні цьому чарівному потоку .

Хто бачив небо під час літнього дощу , ніколи не забуде цей сіро-сталевий відтінок з блакитними проблисками річної блакиті. Я більше не відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий знайомий – літній дощ.

6. Творче завдання

1. Скласти невеличке оповідання (5 речень), спираючись на побачене відео, вживаючи якнайбільше займенників.

 

       7. Рефлексія. Наш урок добігає кінця, тому нам треба підбити підсумки

 1. Чому займенники Я, МИ, ТИ, ВИ, ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ названо особовими?

 2. Які особливості відмінювання особових займенників?

 3. Яка роль займенників у мовленні?

2. 8. Незакінчені речення

Що вдалося вам, чого ви сьогодні навчилися? Продовжте незакінчене речення:

На уроці я:

§   дізнався…

§  зрозумів…

§  навчився…

§  найбільший мій успіх – це…

§  найбільші труднощі я відчув…

§  я не вмів, а тепер умію…

§  на наступному уроці я хочу

Домашнє завдання: скласти оповідання, вживаючи якомога більше займенників (5 речень); вивчити правила.

Українська мова 5 клас

 18. 02. 22 р.

Вісімнадцяте лютого

Класна робота

Використання слів: загальновживані та стилістично забарвлені слова; професійні слова і терміни. 

1. "Мозковий штурм"

2. Диктант

Записати текст під диктовку.  Пояснити написання слів з вивченими орфограмами. Визначити стиль мовлення. Лексика яких груп за сферою вживання використовується в тексті.

В українському традиційному вбранні поряд зі збереженням давніх місцевих ознак простежуються й інші нашарування, насамперед пов’язані з історичною долею різних земель України. Наприклад, одяг населення Правобережжя зазнав впливу польсько-литовської, а Лівобережжя – російської культури. Виникнення Запорізької Січі , різні політичні умови, в яких опинялася Україна, взаємні контакти з сусідніми народами  - усе це мало вплив на формування української  національної культури і культури вбрання.

3. Робота з підручником. Читання правила.

4.Розподільний диктант

Запишіть слова у дві колонки: у першу – загальновживані, а у другу – стилістично забарвлені.

Мати, хлопчик, однокласник, флора, колекція, батько, вулиця, діагноз, ін’єкція, пісня, хліб, біохімія, демократія, яскравий, сонце, зранку, день, автомобіль, кисень, вітамін, партія, жити, завжди.

5.Творче конструювання

З’ясуйте і запишіть до якої професії належать подані слова. Продовжіть ряд професіоналізмів , які належатимуть до кожної професії.

Каліграфія__________________________________________________________________________________________________________________________

Бинт________________________________________________________________________________________________________________________________

Саджанець__________________________________________________________________________________________________________________________

6.Вибірково-розподільний диктант

Прочитайте наведені слова . Визначте групу за сферою вживання. Запишіть до відповідної колонки таблиці

Загальновживані слова	Діалектизми	Жаргонізми	Просторічні	Професіоналізми

Пейзаж, інтелегент, ляпати, новатор, обід, бузько,  додаток, тачка, африкат, пензель, газда, когут, авто, круто, телефон, файний, калідор, вата, бричка, дитсадок, талмутити, прикид, синтаксис, плавати, навчатися, відпочинок, панкреатит, стибрити, односельці,цмокнути, телевізор, дівчина, панок, небіж, фауна, скибка, буханка, сніданок, хліб, легінь, докторша, кукуля.

Домашнє завдання: