24. 02. 22 р.
Тема: "Т. Шевченко. Національна проблематика періоду "Трьох літ". Поема "Сон" і тогочасна суспільно-політична дійсність"
2 Обговорення змісту поеми. Бесіда за питаннями:
- Яке значення для людини має сон?
- Коли говорять: «Сон в руку»? Чи бувають сни віщими?
- Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке
життя мріяв митець?
- Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх
характери, вчинки, поведінка? (Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком — /
За край світа зазирає, /
Чи нема країни, / Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину)
- Чому Тарас Григорович вважав, що немає Господа?
- За що у творі висміюються ті, хто «отечество любить»?
- У чому виявилася цінність дивовижного сну? (Мені приснився — /
Найтверезіший би упився, / Скупий жаднюга дав би гривню, / Щоб позирнуть на ті
дива)
- З якою метою герой вирушає у підхмарну подорож? (Мої муки, мої люті /
В хмарі заховаю)
- Чому край у творі названо неприязним, Україна — «безталанна вдово»?
- Про що свідчить прощання героя із рідною землею?
- У чому поет вбачає красу рідної землі?
- З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись
Україною?
- Від чого жахається герой, коли бачить соціальну несправедливість, яка
панує на землі? («Латану свитину з каліки знімають»; «розпинають вдову за
подушне»; «сина кують… в військо оддають!», «опухла дитина — голоднеє
мре»)
- З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? («Чи
Бог бачить із-за хмари / Наші сльози, горе?»)
- Які «всі лиха, всі зла» мав на увазі Т. Шевченко?
- Яким, на перший погляд, здався поету Сибір? Хто були його невидимими
мешканцями?
- У чому полягала непосильна праця каторжників? (…Живі люди, / В кайдани
закуті. / Із нір золото виносять, / Щоб пельку залити / Неситому)
- Як поет називає царя і одночасно його характеризує? (Вседержитель
неситий)
- Як сновидець описує солдатчину у місті? Чому москалі кайданами окуті? (А
в городах, мов журавлі, / Замуштрували москалі; / Нагодовані, обуті / І
кайданами окуті, / Муштруються)
- Чим ліричний герой здивував земляка біля царських палат? За що «каламар»
вимагав від сновидця гроші? Про що це свідчить?
- Чому, на думку поета, царські палати — це рай?
- Хто такі блюдолизи? Як письменник їх характеризує у творі?
- Якими у поемі зображені цар і цариця?
- Над чим сміється письменник, характеризуючи панів? Що є
гумористично-саркастичним у їх поведінці і ставленні до царя? (В серебрі та
златі! / Мов кабани годовані,— / Пикаті, пузаті!.. / Аж потіють, та товпляться…)
- Про що свідчить поведінка самодержавця до підлеглих? (… Цар підходить
/ До найстаршого… та в пику / Його як затопить!..)
- У чому виявилося ставлення поета до Петра І і Катерини? За що він їх
таврує?
- З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? (Може, Москва
випалила / І Дніпро спустила / В синє море, розкопала / Високі могили — / Нашу
славу)
- У чому поет звинувачує Петра? (Ти нас з України / Загнав, голих і
голодних, / У сніг на чужину / Та й порізав, а з шкур наших / Собі багряницю /
Пошив жилами твердими / І за-
клав столицю / В новій рясі)
- Яким у творі зображено повсякденне важке життя кріпаків, муштрованих
солдат?
- Що висміює Т. Шевченко на прикладі діяльності чиновників? (…Та драти /
І з батька, і брата)
- У чому вбачає поет зневажливе ставлення до рідної мови, а значить до
народу, його культурної спадщини?
- Яким чином у творі висміюється цар та його старшина? (Старшина пузата
/ Стоїть рядом; сопе, хропе, / Та понадувалось, / Як індики… Неначе з барлоги /
Медвідь виліз, ледве-ледве / Переносить ноги; / Та одутий, аж посинів: /
Похмілля прокляте / Його мучило)
- Від чого ліричний герой прокинувся зі сну?
- Чому сон для оповідача — це чудне диво?
- Як Т. Шевченко в поемі таврує самодержавство?
Домашнє завдання: вивчити уривок з поеми "Сон".
