21. 04. 22 р.
Тема: "Т. Шевченко. "Кавказ". Узагальнена ідея поеми - несприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.
Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні.
Займається улюбленою справою — пише, малює. Ось яким його зобразив видатний російський
письменник Іван Тургенєв: «Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну
постать козака... Почуття гідності у Шевченка дуже, сильне... без нього, без
віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура
пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею... поет і патріот». Але чим
більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його рідному краї, тим більше
він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і, замість плачу
обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.
І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Так поет у вірші «Три літа», що дав назву цьому періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою «Кавказ», оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.
Для політики російського царату характерними були загарбницькі війни, і одна із них — у 1840-1845 роках — за приєднання Кавказу.
Шевченко не міг на це не відгукнутися, особливо коли
прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена,
художника, що ілюстрував «Кобзар», познайомившись влітку 1843 р., Бальмен і
Шевченко щиро заприятелювали.
Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на
Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали
свою незалежність.
Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від
рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив
саме царат., тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність,
волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали
гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.
У поемі немає сюжету, немає героїв, окрім самого оповідача — ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до образу Прометея.
3. Виразне читання поеми «Кавказ».
- Чим починається поема? ( похмурим пейзажем, що готує
читача до розповіді про трагічні події)
4. Словникова робота
Лірична поема - великий поетичний твір, у якому
розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок героя, а епічний
сюжет відсутній.
Інвектива ( з лат. нападати, лайлива промова) – пряме,
найгостріше засудження певної вади.
Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка
Сарказм – пряма, дошкульна насмішка
5. Робота в
зошитах
Зміст твору:
І частина. Прометей і орел ( контрастні символи:
Прометей – незламність, титанізм нароу; орел – царат, можливо асоціюється з гербом
Росії)
ІІ частина. Молитва ( монолог-звернення до Бога)
ІІІ частина. Полювання на волю ( монолог колонізатора
звернений до горця)
ІV
частина Самовикриття російського шовінізму ( засуження священників, вони
проповідували «не убий», а самі благословляли на масове вбивство і таке інше)
V частина. Яків де Бальмен ( інтимне звернення
до загиблого друга) - Знайдіть явище контрасту і з якою метою воно вжите? (
«золоті»- «голі»)
5. Проблемно-пошукове дослідження. Робота в зошиті.
Назва твору «Кавказ»
Автор Т. Шевченко
Жанр
Тема
Ідея
Основна думка
Присвята
Історична основа
Образи
Художні прийоми.
6. «Розшифруйте» вислів з поеми «Кавказ», співзвучний із
головною думкою твору.
(Борітеся – поборете ). Усно.
Що мав на увазі автор? (Заклик народу до боротьби,
революційні мотиви)
7. Проблемне запитання.
Яким є значення багаторазового повторення займенника
«наша» в поемі «Кавказ»? (Це символізує, підкреслює солідарність з поневоленими
народами, спільність їхньої долі з долею українців.)
8. Продовжіть речення:
«Шевченко, який написав такі твори, здається мені
людиною... »
«Урок примусив мене замислитися над тим...»
9. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
с.
257-261 читати та аналізувати
поему за частинами, висловлювати власні судження про
порушені в ній
проблеми.
