26. 05. 22 р.
Тема: "А. Малишко. "Пісня про рушник", "Чому, сказати, й сам не знаю...". Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам"яті".
І. ТЕСТИ
1. Свою матір у пісні А. Малишко називає:
а) любою;
б) щирою;
в) рідною.
2. Мати сина у далеку
дорогу проводжала:
а) коли він був повнолітнім;
б) на зорі;
в) під час жнив.
3. Куди водила мати свою
дитину?
а) У поля край села;
б) до школи;
в) на зелені луги.
4. Для чого мати сину дає
рушник? На:
а) згадку про рідний край;
б) щастя, долю;
в) задоволення власних потреб.
5. Яким був материнський
рушник?
а) Тканим;
б) пофарбованим;
в) вишитим.
6. Усмішка матері у творі
названа:
а) щирою і доброю;
б) незрадливою і ласкавою;
в) приємною і вражаючою.
7. Герой твору простеле
материнський рушник, наче:
а) скатертину;
б) килим;
в) долю.
8. Проводжаючи сина в
дорогу, мати була:
а) засмученою;
б) веселою;
в) надто стурбованою.
9. Які гаї хоче бачити
герой пісні на рушнику матері?
а) Зелені;
б) солов’їні;
в) квітучі.
10. Музику на слова А.
Малишка «Пісня про рушник» написав:
а) П. Майборода;
б) А. Пашкевич;
в) Л. Ревуцький.
11. Що в уяві героя оживає
на материнському рушникові?
а) Дитинство і розлука;
б) поля край села;
в) шовковисті і густі діброви.
12. «Пісню про рушник» А.
Малишко присвятив:
а) своїй мамі;
б) коханій;
в) незаміжнім дівчатам.
2. Бесіда за питаннями (усно):
1.
Яке
символічне значення приділялося рушникові в житті людей?
2.
Для чого мати, коли син вирушав у дорогу,
давала йому рушник?
3.
Чому
рушники прикрашали різноманітними вишивками? Що вони символізували?
4.
Опишіть
почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?
5.
Що
хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі? («Хай на ньому цвіте росяниста
доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава
усмішка, І засмучені очі хороші твої»).
6.
Чи
можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так,
то з чим це пов’язано? Відповідь вмотивуйте.
7.
Про
яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?
8.
Що
саме запам’яталося ліричному герою зі свого дитинства?
9.
Якими
постають
краса природи і почуття героя, коли він бере до рук материнський рушник?
10.
Прокоментуйте
рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний
цей біль?
3. Висновок.
«Пісня про рушник»
у народі популярна, оскільки вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона
проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних
пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе
це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета,
збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива
усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям
далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка навчила його добру, красі, любові до людей. Її образ зливається в поезії Андрія Малишка з іншим найдорожчим образом — рідної Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує матір.
«Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша
дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато
найкращих поетичних творів… Ця данина подяки й любові народного поета священній
пам’яті Матері.
