29. 03. 22 р.
Тема: "Т. Шевченко. Поема (комедія) "Сон" і тогочасна суспільно- політична дійсність. Композиційний прийом "сну", його роль для розширення можливостей поетичного зображення.
Тарас
Шевченко прожив коротке та нелегке життя. Його життєвий шлях є прикладом
справжнього патріотизму—самовідданого, непідкупного, безкорисливого. Сьогодні
так не вистачає українцям цих чеснот. Та все ж таки хочеться вірити, що в
генетичному коді нашого народу
збереглася ота іскра справедливості та лицарства, що була у Тараса Шевченка, і його слово, передане через «Кобзар», не
залишить байдужими сучасників.
У
1843 році Т.Г.Шевченко відвідав своїх братів і сестер на Україні. Він їх не
бачив 14 років. На батьківщині він провів
літо та осінь, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У 1845 році
Шевченко закінчив Академію мистецтв і знову приїхав на Україну з метою знайти
постійну роботу. У 1846 працює в археологічній комісії, йому обіцяють місце
вчителя малювання у Київському університеті. Але в 1847 році Шевченка
заарештовують.
Під час обшуку
в нього було вилучено збірку рукописних творів, серед яких була і поема «Сон».
На допиті після арешту в 1847 році Шевченко так пояснив виникнення задуму цієї поеми: «Будучи еще в Петербурге, я слышал везде
дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я
услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел
нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и
все это делалось и делается именем государя и правительства».
Київський жандармський полковник
Білоусов 7 квітня доповідав про те, що в Шевченка знайдено «тетрадь, самим им писана, с возмутительными стихами. В стихах под
названием «Сон» дерзко описывается высочайшая его императорского величества
особа и государыня императрица».
Цар Микола І у вироку для Тараса Шевченка
власноручно дописав: «Без права писати і
малювати».
Значення поеми: У поемі «Сон» Тарас Шевченко змалював тяжке життя різних
верств населення у царській Росії – від
України до Сибіру; відтворив свої враження від побаченого на Батьківщині;
змалював тогочасний політичний устрій самодержавного
ладу та засоби керування ним.
Тарас Шевченко цим твором розкрив
людям очі на сутність тогочасної суспільно-політичної системи, показав людям, яким насправді є той лад, у якому їм доводиться
жити.
З часу написання твору пройшло багато часу. Зараз
немає царів, немає кріпацтва. Але на сьогодні ця поема є актуальною, адже вона
ніби попереджує: будьте пильними, не перетворіться на «землячків» і їм подібним, відстоюйте свої права і не
дозволяйте на своїй землі керувати чужинцям.
Саме цю істину,
напевно, хотів
донести Тарас Шевченко своїм сучасникам,
адже і
епіграфом до поеми він узяв слова з Біблії:
«Дух истины, его же мир не может прияти, яко
не видит его, ниже знает его».
Таким чином, поет проголосив: у «Сні» я покажу вам
істину, а ви пізнайте, зрозумійте її.
(Довідка: прийом «сну» Тарас Шевченко викоритовував
також у творах «Сон» (1844), «Сон»
(1858), «Сестрі» (1859), «Поставлю хату і кімнату» (1860), «Буває, в неволі
іноді згадаю» (1850), сон Оксани в поемі «Слепая», сон дівчат у «Відьмі», сон
Марини в поемі «Марина», сон автора в повісті «Прогулка»).
2. Вдумливо прочитати поему "Сон"
3.Сюжет, композиція поеми.
Розповідь про події в поемі Тарас Шевченко описує через
сон героя-п’янички. Обрана казкова форма дає можливість авторові зобразити
різні місцевості безкрайньої імперії, показати тогочасну дійсність, «зазирнути»
в історичне минуле. Поема складається з кількох картин, що змальовують життя в
селах України, життя каторжників у Сибіру і
Петербурзі. У ліричних відступах поет висловлює свої почуття і роздуми
щодо побаченого героєм , піддає висміюванню самодержця та його оточення.
Така форма сюжету обумовлює розмежування
поеми на умовні частини:
- пролог;
- покріпачена Україна;
- сибірські нетрії;
- самодержавний Петербург;
- прийом у
царських палатах;
- видіння над
Невою;
- вранішня
столиця;
- другий прийом
у палатах.
Ці частини складають сюжетну канву
поеми:
Експозиція: пролог, в якому поет розмірковує над людським
життям; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають в країні.
Зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до
сну і його політ до неба.
Розвиток подій: змалювання життя людей у царській Росії.
Кульмінація: «картина генерального мордобитія» (за І.Франком):
«Цар підходить
До найстаршого… та в пику
Його як затопить!» (Перегляд уривку з
кінострічки «Сон»).
Розв’язка: «Не здивуйте, Брати любі, милі, Що не своє розказав вам, А те, що приснилось».
Тема поеми:
зображення й
протиставлення нещасного життя народного і життю «райському» вельмож, царів.
Ідея: засудження аморальності й паразитизму
господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його
національної гідності.
Основна думка: головні біди України є
похідними від її підневільного стану в Російській імперії. (І. Франко: «Сон» —
це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду
кріпацтва»).
Жанр: ліро-епічна сатирична політична поема;
поема-інвектива (інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади).
Підзаголовок твору - «Комедія» — вказує на комічно-сатиричний,
гротескно-кумедний характер змальованих у ньому картин.
3. Художні образи твору, найяскравіші
моменти твору.
Характеристика образів представників
самодержавства.
1. Цар Микола:
- портрет: високий,
сердитий, «одутий, мов посинів»;
- риси: поганий,
проклятий, лукавий, лютий, сердитий;
- вседержитель;
- ведмідь,
кошеня;
- п’яничка;
- неситий,
«цвенькає», «вилупив баньки з лоба», «одутий, аж посинів».
2. Цариця:
- «мов та чапля меж птахами, скаче,
бадьориться»;
- «небога, мов опеньок засушений»;
- «тонка, довгонога, … хита головою»;
- «богиня»;
- «цяця».
3. Цар Петро І:
- портрет: «очі неситі»;
- риси: жорсткий, підступний,
байдужий до проблем простого люду;
- людоїд, змій;
- вбивця і самодур;
- проклятий людом;
- «мов світ увесь хоче загарбати»;
- кат-бузувір.
4. Чиновники і панство:
- риси: улесливість, жадність,
алчність, ненажерливість, підступність;
- «деруть і з батька, і з брата»;
- «п’явки людські», «мов сичі надуті»;
-
«княжата недорослі»;
-
пузаті, сопуть, хропуть, понадувались, як індики.
5.Україна:
- «повита красою», рай; сповнена «лютої муки»;
- «латану свитину з каліки знімають, з шкурою
знімають»
- «розпинають вдову за подушне»;
- «сина кують…,
єдину дитину, єдину надію! в військо оддають!»;
- «під тином опухла дитина, голоднеє мре»;
- «мати пшеницю на панщині жне».
6. Борці:
- політичні
засланці, революціонери;
- цар
«всесвітній», «цар волі».
7. Землячок:
- « з циновими
ґудзиками»;
- «не поскупись
полтинкою».
Висновок: саме несправедливий суспільний лад, корисливість, жадібність, невміле керівництво влади державою є причиною страждань народу, його бідності та занепаду.
Домашнє завдання: вивчити уривок з поеми "Сон" (на вибір) не менше 15 рядочків та надіслати відео для оцінювання (за можливості).
