Українська мова 5 клас

 03. 05. 22 р.

Тема: Контрольний твір-роздум у художньому стилі на тему: "Чому потрібно знати історію свого народу".

Спочатку повторимо, що називається твором-роздумом.

▼ Особливості роздуму як типу мовлення.

     Роздум — це зв′язний текст, що характеризує логічно послідовний ряд думок, міркувань, висновків на певну тему. Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку (обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).

     Роздум зазвичай складається з трьох частин. Це:

Теза — частина, що містить думку, яку треба довести чи пояснити (вступ).

Докази — аргументуюча, пояснювальна.(основна частина).

 Для підтвердження основної думки слід добирати якомога більше вагомих доказів.

 Висновок (як правило, збігається з думкою, висловленою на початку тексту).

Теза (вступ)      Я думаю, що...;     мені здається, що...;     я вважаю, що...

Аргументи         Чому? Тому що...;       по-перше,...;  по-друге,...

Докази                Хочеться згадати твір...;      наведу приклад   з власного життя

Висновок             Отже,...; підсумовуючи,     можна зазначити...

     Відомий український письменник і режисер Олександр Довженко колись сказав: "Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців". Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?

 ü          "Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе", бо минуле, як стебло, на якому ростуть гілочки сучасності…

ü …є події, які має знати і пам’ятати кожна людина,щоб у майбутньому не допустити повторення :"ознайомлений – тому озброєний".

ü Причин вивчати історію багато. Це може бути не тільки корисно, але й дуже цікаво. Кожна людина сама знаходить для себе свою власну причину, або не знаходить, так і залишаючись невігласом з обмеженим кругозором.

ü В історії часто трапляються гідні приклади для наслідування. Життя історичних особистостей вивчене і розписане вздовж і впоперек. Ми можемо запозичити їхні знання та вміння і застосовувати у власних життєвих ситуаціях.

ü «Нове – це добре забуте старе». Якщо ми подивимося, що відбувається навколо нас: з довкіллям, в країні і світі взагалі, то виявимо повторюваність подій. Отже, історія творить неможливе – вона вчить нас передбачати майбутнє!

ü З уроків історії ми ще дізнаємося про  велику кількість справжніх героїв нашої країни, людей, які не пошкодували свого  життя, захистили свою Батьківщину,  життя людей. Тільки завдяки їх хоробрості, мужності  живемо зараз і ми. Тому  нащадки  повинні  пам’ятати  своїх справжніх героїв.

 Орієнтовний план:

1.     Історію свого народу треба знати.

2.     Знання історії – попередження помилок у майбутньому.

3.     Історичні герої – справжній приклад для наслідування.

4.     Приклади з літератури, з життя.

5.     Знання історії  свого народу – важливий фактор існування нації.

 Написання твору-роздуму:

Ø Робота з чернеткою;

Ø Коригування написаного;

Написання контрольного твору-роздуму.

Чекаю ваші роботи!

Українська мова 8 клас

 03. 05. 22 р.

Тема: "Контрольний письмовий твір-опис пам"ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі"

Завдання 1. Розгляньте фото собору, прочитайте статтю з газети і висловіть свої міркування щодо історії монастиря.

Собор чекає на допомогу

Реставрацію унікального дерев’яного храму на Дніпропетровщині обіцяють нарешті розпочати цього року.

Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ століття, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що входить до сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Унікальність його архітектурної ідеї — у розташуванні дев’ять веж-куполів: видно лише вісім з них, хоч би з якого боку і під яким кутом дивитися на культову споруду.

У публікації «Урядового кур’єра» від 20 сiчня 2011 року «У цьому творінні поєдналося все…» наголошувалося: «Свято-Троїцький кафедральний собор на Дніпропетровщині, аналогів якому немає в світі, потребує термінової реставрації». Відтоді минуло більше року, та лише тепер у собору з’явилася надія не бути зруйнованим.

Чотири атаки на козацьку святиню.

Коли цариця Катерина Запорозьку Січ розігнала, козацькі старшини вирішили: «Натомість собор святий вибудуєм, і він у віках сіятиме над степами!..» Причому храм мав бути без цвяхів, адже Христос через них страждав. Побудувати церкву, якій би не було рівні, замовили архітектору із села Нові Водолаги Харківської губернії Якиму Погрібняку. І пішов зодчий у плавні думу думати, як завдання виконати. Там наснився йому собор, і зробив він з очерету макет майбутньої перлини козацького зодчества. Старшинам макет сподобався. І 13 травня 1778 року виріс небаченої краси унікальний дерев’яний храм з дев’ятьма банями.

Простояв він майже сто років. А 1887 року стався перший напад на нього. Єпархіальне начальство вирішило церкву знищити і натомість побудувати цегляну у синодальному стилі. Собор повністю розібрали — без жодних креслень, обмірів, поміток деревини. Тоді піднялася вся інтелігенція Катеринославської губернії, дійшла до імператора, і той дав наказ на відбудову собору в первісному вигляді. За справу взявся реставратор з тих-таки Нових Водолаг — Олексій Пахучий. Він відновив собор лише за однією фотографією. Вирізали сосну, обшили її. На цегляний старовинний фундамент поклали дубові лаги. Замість цвяхів використали дерев’яні кібелі і «ластівчиний хвіст».

Другу атаку собор відбив у 30-х роках минулого сторіччя. Знищення пам’ятки вдалося уникнути завдяки вчителям-братам Григорію й Федору Бабко-Малим, які підняли студентство Катеринославщини. Ризикуючи життям — адже їх могли розстріляти, — козацьку святиню врятували. Але в будівлі церкви відкрили спортзал. Та люди в нього не йшли. Тоді в храмі зробили зерносховище.

Дивовижно, але вижив собор і за часів Другої світової війни. У вересні 1943 року Новомосковськ визволили від фашистів. Радянські військові дивувалися: німець усе кам’яне порушив, а дерев’яного собору не зачепив. Не знали вони, що на фундаменті капітан СС написав: «Не палити!» Не знали й про ту знахідку сина полку Толі Морозова у церковних підвалинах. Хлопчина шукав там підземний хід до монастиря. А знайшов зв’язку із 32 протитанкових мін. Потім хлопець отримав бойову нагороду «за спасіння Троїцького собору».

Про четверту атаку на старовинний храм талановито написав у своєму романі Олесь Гончар, за що письменника почали 1967 року переслідувати. А згодом і Гончара, і собор, на місці якого хотіли побудувати торговельний комплекс, захищали впливові тоді письменники М. Шолохов і О. Корнійчук.

1988 року храм повернули церковній громаді. 10 лютого 1989 року церкву знову відкрили (Н. Біловицька).

Завдання 2. Опишіть свої враження в художньому стилі.

Завдання 3. Надішліть ваші контрольні твори для перевірки та оцінювання.

Українська література 7 клас

 03. 05. 22 р.

Тема: "Урок мовленнєвого розвитку. Складання анкети головного героя твору М. Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".

1. Бесіда за змістом прочитаного (усно)

-Хто є головною героїнею твору?

-Чому Сніжана довго перебирала женихами?

-Чому Сашко змушений працювати?

-Як хлопець ставиться до Софійки?

-Де Софійка взяла коралі?

-Як Софійка з’ясувала, що шафа — чарівна?

-У кого була закохана дівчинка? Чи відповідав хлопець їй взаємністю?

-Розкажіть, як живе родина Вадима.

-Чому Вадим уважає свою родину проклятою?

- Хто така Катерина? Яка її доля?

- Чи заслуговують Кулаківські на таку долю?

2.Схема складання анкети літературного героя

1.Знайомство з героєм (хто? звідки? якого роду? чим займається?).

2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.

3. Чи є прототип?

4. Портрет героя ( відповідність його внутрішньому світу).

5. Характер персонажа (у розвитку чи епізодично).

6. Соціальне значення героя.

7. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність.

8. Психологія характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність).

9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Як пов'язаний з іншими героями ( кармічним (життєвим), емоційним, духовним зв'язком)?

10. Мова як засіб самовираження героя.

11. Ставлення до нього автора й інших дійових осіб.

12. Моє сприйняття героя, над чим змусив замислитись.

4. Складіть анкету головної героїні, запишіть у зошити.

Українська література 8 клас

 03. 05. 22 р.

Тема: "Контрольна робота з теми "З української прози".

Надішліть роботи для перевірки та оцінювання!

Українська література 9 клас

 03. 05. 22 р.

Тема: "Урок мовленнєвого розвитку. Т. Шевченко. Характеристика головної героїні поеми Т. Шевченка "Катерина".

Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.

Один з перших жiночих образiв у Шевченка – це Катерина з одноiменної поеми. Її прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так i не звела Тараса. Першi героїнi Т. Г. Шевченка – нещаснi, сплюндрованi жiнки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лiлею" – це все жiнки без щастя i долi. Правда, серед них пiзнiше з'явиться i бунтарка, яка пiдпалить панський маєток i помститься за свою ганьбу. Але таких було мало. Бiльшiсть дiвчат Шевченкового часу ставали жертвами помiщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його творiв: "Вiдьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" – не випадковi: саме наймичками, вiдьмами, совами, слiпими, черницями були жiнки в тодiшньому суспiльствi. Кожна жiнка-жертва для поета рiдна: "моя се мати i сестра, моя се вiдьма, щоб ви знали…"

Складіть характеристику образу Катерини:

План

1. Кохання дівчини.

2. Осуд людей.

3. Вигнання батьками.

4. Зрада коханої людини.

5. Самогубство.

Приведіть приклади з тексту поеми.

Надішліть ваші роботи для оцінювання.

Українська література 6 клас

 02. 04. 22 р.

Тема: "Леся Воронина. "Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9".  Клим Джура - рятівник світу. Його друзі й вороги".

1. Ознайомтесь із відео, літературний диктант запишіть у зошит.

2. Хмара слів «Клим» (Робота у зошитах)

 Знайти якомога більше рис характеру, властивих Климу.

Рішучий, веселий, боязкий, розумний, цілеспрямований, кмітливий, врівноважений.

3. Гра «Фантастичні гіпотези" (усно)

Дати відповідь на запитання:

·«Що було б, якби  підступний вірус страху охопив нашу школу?»

·«Що було б,  якби  у нашому місті з’явились  хижі синьоморди?»

- Аби у нас з вами не розвинулась жодна фобія, прислухаймось до психологів, які дають ряд порад для подолання страху.

Поради від психологів 

Як подолати свій страх

1.                     Навчись розслабитись. Опануй себе.

2.                     Спостерігай за чужим досвідом у такій ситуації і імітуй його.

3.                     З’ясуй походження страху.

4.                     Заміни страх іншою емоцією.

5.                     Намалюй свій страх.

6.                     Напиши історію про свій страх.

 

Українська мова 6 клас

 02. 04. 22 р.

Тема: "Безособові дієслова"

1. Перегляньте відео, усно дайте відповіді на питання.

2. Тренувальні вправи

 

З поданого тексту випишіть у дві колонки: А- особові, Б- безособові дієслова. Яку стилістичну роль виконують безособові дієслова?

1. Цю історію хочеться казати найдорожчими словами , що даються людині в рідкі, неповторні години.
2. Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі й важкі часи

3. З кожним поданим дієсловом скласти й записати по два речення так, щоб це дієслово в одному реченні було особовим, а в другому - безособовим.

   Приклад:

   1. Маленьке телятко пахло молоком і свіжим сіном.
   2. Зранку вже пахло морозцем

    

   1. Червоніє.
   2. Гуде.
   3. Прибило.
   4. Трясе.

   Списати речення, розкрити дужки, поставивши інфінітив у безособовій формі (відповіді записувати з малої літери).

   1. У хаті не(сидіти).
   2. (Тягти) у садок, на свіжу прохолоду.
   3. На землі (вечоріти).
   4. В небі ж був день.
   5. Уже (розвиднятися), коли Юхим вернувся зі школи додому.
   6. Однак мене (морозити).
   7. Чую я - не(спати) щось моєму парубкові.