Тема: Розвиток зв'язного мовлення. Твір-оповідання про випадок із життя.
Твір-розповідь про випадок із життя - це один із найулюбленіших видів роботи п’ятикласників.
Не секрет, що людина грамотна завжди на одну сходинку вище за будь-яку менш
грамотну, а безграмотна людина взагалі є просто посміховиськом у будь-якому
колективі. Прикладів із суспільного життя на доказ цього твердження безліч,
достатньо просто увімкнути телевізор.
Того ж, хто уміє красиво розповісти, привернути увагу оточуючих
унікальними, неординарними і емоційними історіями, радо приймають у будь-якому
колективі, пропонують дружбу, кар’єру і багато інших переваг.
Навчитися бути цікавим можна, а одним із кроків до успіху якраз і є
написання художнього твору-розповіді про випадок із життя. Щоб написати такий
твір якісно, необхідно пізнати і усвідомити кілька секретів, про які я розповім
далі.
1.
Визначаємося з темою твору
Спочатку необхідно пригадати подію, що є, на ваш погляд, цікавою,
незвичайною. Така подія, як правило, не забувається, залишивши в пам’яті
відгомін на все життя, вона змінює наше ставлення до когось чи до чогось,
впливає на нашу свідомість, світосприйняття, обов’язково вчить нас чомусь,
виховує, робить дорослішими і мудрішими. У творі ми можемо бути не лише
учасниками того випадку, про який писатимемо, а і свідками. Тобто, якщо
у своєму досвіді нічого не пригадується, пригадайте щось, чого свідком ви
стали, чи щось, що чули від дорослих. Ну як, з’являються ідеї? Якщо так, то
йдемо далі.
2.
Заголовок
Заголовок бажано дібрати такий, щоб зацікавив читача, ніби кричав:
«Прочитай мене!!!». Адже, беручи до рук збірник оповідань, мало хто починає
читати його від першої до останньої сторінки. Ні. Ми жадібно гортаємо
книжку чи проглядаємо зміст з метою спочатку отримати насолоду від найкращого,
а потім дочитати і все інше. А звідки ми знаємо, яке з оповідань найцікавіше,
не прочитавши? Довіряємо назві і починаємо читати з того твору, назва
якого заволодіє нашою увагою. Отже, беремо чернетку, ручку і мудруємо назву.
Щоб розбудити натхнення, пропоную кілька прикладів із творів, що писали мої
учні: «Пожежа у сусідній квартирі», «Небезпечний перехід», «Злодій-Мурчик», «Кумедний
випадок у лісі», «Жадана перемога».
3. План
Настав час познайомитися зі структурою твору і спланувати свою розповідь.
Кожна творча робота повинна складатися із трьох обов’язкових частин: вступ,
основна частина, висновок.
І. У вступі слід написати загально про те, де,
з ким і коли відбуватиметься зображувана далі подія. Наприклад: «Це сталося
влітку. Мені було сім років, і я любив захоплено гратися у своїй кімнаті». Де?
– у кімнаті головного героя, коли? – улітку, з ким? – з автором оповідання,
семирічним хлопчиком. «Цей випадок трапився навесні. Я ще тоді навчався у
четвертому класі. Ми з татом часто прогулювалися вулицями міста». Спробуйте
проаналізувати цей вступ самостійно за попереднім зразком і сформулюйте свій
власний.
ІІ. Основна частина – це безпосередньо сама
розповідь про випадок. Найбільша частина за обсягом, вона складає основу твору,
отож і має свої підпункти, а саме:
1.Зав’язка – речення, що розповідає нам, з
чого усе почалося. «І раптом я почув різкий запах диму…», «Отож ми з татом, як
завжди, ішли по вулиці та побачили хлопчика…», «І ось одного разу Мурчик
зник…», «Одного сонячного дня вони вирушили на лижну прогулянку».
2. Розвиток події, у якому
розповідається, що ж було далі.
3. Кульмінація – найвища точка напруження. Герой
потрапляє у небезпечну ситуацію або постає перед вибором, а ми, читачі,
затамувавши подих, з острахом і найбільшим інтересом очікуємо, що ж буде далі,
чим закінчиться цей момент. «По глибокому снігу за маленькою білочкою поспішала
лисиця. І білочці, і лисиці важко було пересуватися. Їх лапки весь час
провалювалися глибоко в сніг. Було видно, що в білочки пошкоджена лапка, і
вона рухалася повільно…», «Попереду дев’ять турів та п’ять днів напруженої
боротьби. Багато дітей та дорослих шахістів прийшли на змагання, і кожен прагне
перемогти…», «Він переходив дорогу не по переходу, а перебігав її там, де не
було світлофора. Коли ж хлопчина біг, якраз на середині дороги у нього
підвернулася нога, він упав та забив коліно. У ту ж мить їхали дві автівки…»
4. Розв’язка – частина твору, в якій автор
розповідає, чим закінчилася подія.
ІІІ. Висновок – це той безцінний життєвий
досвід, який ми отримали від пережитого. «Отже, вкотре я переконався, що не
треба перебігати дорогу там, де не можна», «Цей випадок навчив мене обережності
і дав мені безцінний досвід. Тепер я знаю, як діяти в таких ситуаціях».
Склавши план за поданою структурою, твір написати зовсім не важко. Обсяг
творчої роботи у п’ятому класі - одна сторінка зошита. З
нетерпінням жду ваших творів!.
