понеділок, 2 листопада 2020 р.

8 клас Українська література


 03. 11. 20 р.

Тема: "Урок виразного читання. Шевченкова спадщина."

1. Ознайомтеся із правилами виразного читання віршів.

Пам'ятка "Як навчитися виразно читати віршові твори"

1. Вдумливо прочитай вірш. 
2. З'ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів; 
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні). 
5. Познач олівцем паузи:
 а) кома - ледь помітна пауза (позначка - /);
 б) двокрапка й тире - помітна пауза (позначка - //); 
в) крапка - явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///). 
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає
тон читання:

 а) підвищення тону - стрілка вгору (↗); 
б) зниження тону - стрілка вниз ( ↘);
в) рівний тон - горизонтальна стрілка (→).
 7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок. 
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність.
9.  Виразно прочитай вірш своїм близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

2. Обери вірш Т. Шевченка, який би ти хотів прочитати виразно та потренуйся.
3.Домашнє завдання: надішліть відео, на якому виразно читаєте вірш Т. Шевченка для оцінювання.

неділя, 1 листопада 2020 р.

9 клас Українська мова

 02. 11. 20 р.

Тема: "Основні види складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з підрядними означальними."

1. Перегляньте відео, усно виконуючи завдання.


2. Опрацюйте п. 18, 20 у підручнику.

3. Виконайте впр. 3 на с. 73 (письмово, випишіть СПР з підрядною означальною).

4. Виконайте впр. 2 на с. 73 (те ж завдання та побудквати схеми речень).

Домашнє завдання: п. 18, 20 (вивчити), с. 69, впр.7 (письмово).

6 клас. Українська література

 02. 11. 20 р. 

Тема: "Т. Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. "Думка".

1. Пропоную вашій увазі літературну вікторину «Чи знаєте ви Т.Г.Шевченка?"  Гра «Доповніть речення») 

1. Батьківщиною для Т. Шевченка, місцем де він народився є…
2. Перші скупі знання малий Тарас отримав … 

 3. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? 

4. З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? 

5. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант …

6. Чим малював майбутній митець? 

7. У якого пана малий Тарас служив казачком?  

8. З якими талановитими митцями познайомився Шевченко? 

9. Де і в якому закладі навчався Тарас Григорович, після чого став відомим художником? 

10. За яку суму було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва? 

11. Які композитори звернули свою увагу на творчість Т. Шевченка?  

12. За що Шевченка було прозвано Кобзарем? 

2. Перегляньте відео, зверніть увагу на інтонацію під час читання.

3. Опрацюйте с. 57-58 у підручнику та дайте відповіді на питання (усно):


  - Як Т.Шевченко опинився в Петербурзі?

*                 З якими відомими людьми познайомився Т.Шевченко в Петербурзі?

*           Коли викупили  Т.Шевченка з кріпацтва?

*           Де навчався Т.Шевченко?

*           У якому році було видано його відомий «Кобзар»?

      4. Прочитайте виразно вірш "Думка" на с. 59.

     5. Дайте відповіді на питання 1-6 (с. 59).

     Домашнє завдання: вир. чит. вірш, 7 питання - письмово.



7-А клас Українська мова

 02. 11. 20 р.

Тема: "Майбутній час дієслів".

1. Перегляньте відео, усно виконуючи завдання.

2. Опрацюйте п.12, вивчіть правила.
3. Виконайте впр. 158 (письмово).
4. Вправа 160 (письмово).
5. Домашнє завдання: п.12 (вивчити), впр.161 (письмово).



6 клас. Українська мова

 Тема: "Не з іменниками"

1. Усно дайте відповіді на питання:

–         Який розділ мовознавства ми вивчаємо?

–         Що називаємо іменником?

–         Які морфологічні ознаки іменника?

–         Які орфограми  в іменниках ми вивчили?

2. Опрацюйте правила на с.53 (таблиця), вивчіть їх.

Прочитати прислів’я і приказки. Пояснити їх зміст (усно).

1) Не звання дає знання, а навпаки. 2) Не смерть страшна, а недуга. 3) У нероби завжди неврожай. 4) То не козак, що боїться собак. 5) Не така лінь, як неохота. 6) Не ходи поночі, не шукай немічі. 7) Щастя і нещастя на однім коні їздять. 8) На тобі, небоже, що мені не гоже. 9) Слово, не стріла, а глибше ранить. 10) Не земля родить, а руки. 11) Не краса прикрашає, а розум.

► З’ясувати правопис не з іменниками.
   3.  Ігрове завдання.      Записати та відгадати загадки
1) Круглий, та (не) місяць; зелений, та (не) діброва; з хвостом, та (не)миша.
2) Кинув (не) палку, піймав (не) галку; скубу (не) пір’я, їм (не) м’ясо.
3) Сам чорен, та (не) ворон; є роги, та (не) бик; шість ніг без копит.
4) Солоне, а (не) сіль; біжить, а (не) річка; блищить, а (не) золото (Нар. творчість).
Довідка: кавун, риба, рогатий жук, сльози.
Записати загадки, розкриваючи дужки.

4. Вправа 151 (письмово).

5. Домашнє завдання: п. 17 (вивчити правила), впр.153 (письмово, розбирати іменник не треба). 


5 клас Українська мова

 02. 11. 20 р.

Тема: "Звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки."

1. Уважно перегляньте відео, усно виконуючи завдання.


2. Опрацюйте правила на с. 66-68, вивчіть їх.
3. Виконайте впр. 138 (письмово).
4. Вправа 141 (письмово).
Домашнє завдання: п.16 (вивчити правила), впр.142 (письмово).



четвер, 22 жовтня 2020 р.

9 клас Українська література

 23. 10. 20 р.

Тема: "Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи. та "Історію русів". Вертеп як вид лялькового театрального дійства.

Козаки — оборонці України. Хмельниччина, ця героїчна доба в житті українського народу, найдокладніше відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Грабянки, Величка.

1. Проблемне завдання.

— Чому літописи називали козацькими? 

2. Розповідь.

✵ «Літопис Самовидця» — український козацький літопис кінця XVII — початку XVIII ст. Складається з вступу і двох частин. У вступі описується стан України напередодні Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 — 1654 pp. У першій частині автор описує воєнно-політичні події Національно-визвольної війни і періоду Руїни до 1676 р. У другій частині твору висвітлюються події 70 — 90-х pp. XVII ст., опис яких доведений до 1702 р. Твір написаний церковнослов'янською літературною мовою з елементами народної мови. Місце написання й автор літопису невідомі. На думку деяких дослідників, твір було написано в Лівобережній Україні, ймовірно, у Стародубі. В історичній літературі існує версія, за якою автором літопису був генеральний підскарбій М. Ракушка-Романовський. Оригінал «Літопису Самовидця» не зберігся. Відомий за копіями XVI11 ст. Уперше опублікований О. Бодянським у 1846 р. Описує Чорну раду під Ніжином та два ворожі табори — Сомка і Брюховецького.

» Літопис Самійла Величка» охоплює події 1648 — 1700 pp. Оповідач літописних подій на початку твору повідомляє, що служив у Василя Кочубея, який був у гетьмана Івана Мазепи генеральним писарем.

З літопису видно, що Величко був надзвичайно освіченою людиною. Можливо, він навчався в Київській академії. Як наближена до Кочубея особа, після його страти потрапив до в'язниці на кілька років, про що обмовився в літописі: «Оскільки змінив в той час добре своє життя на невільниче».

«Літопис», лишаючись твором історичним, є водночас і твором художнім. У канву тексту автор вплітає уривки з художніх творів українських авторів, оповідь щедро пересипана народними прислів'ями, легендами, переказами. У численних відступах автор висловлює своє ставлення до подій і людей, він справжній патріот — «істинний Малої Росії син і слуга».

«Літопис Самійла Величка» — солідна хроніка тогочасних подій, він налічує чотири томи, перший вийшов у світ 1848 року.

Оздобою літопису є оповідь про кошового отамана Івана Сірка.

» Літопис Григорія Грабянки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 року Його автор — гадяцький сотник Григорій Грабянка — вибудовує оповідь у формі окремих тематичних розділів —» Сказаній» : «Сказаніє чего ради возстал Хмельницький на поляков», «Сказаніє о первой брані козацкой на Жолтой Воді з ляхами», «Сказаніє о Збаразькой і Зборовськой побіді над ляхами 1649 року», «Сказаніє о войні Берес- тецькой» тощо. Докладно пише Грабянка про мотиви, якими керувався Хмельницький, ідучи до Переяславської ради.

Смерть гетьмана в описі Грабянки — велике горе для всього українського краю. Переказуючи події, що відбулися в Україні після смерті Б. Хмельницького, автор з докором мовить про гетьманські міжусобиці, про запустіння краю.

М. Слабошпицький називає Грабянку і героєм історії, і її «секретарем».

Григорій Грабянка був полковим осаулою, суддею, полковником, брав участь у багатьох битвах і походах. 1737 року, коли козацьке військо вирушило в кримський похід проти татар, славний літописець наклав головою.

3. Опрацюйте в підручнику с.59-61 та скажіть, що ви дізнались про літопис "Історія русів".

8.  Питання:

✵ Яким перед вами постав Б. Хмельницький?

✵ Чому промова гетьмана Павла Полуботка, звернена до Петра І, є ідеєю «Історії Русів» ?

✵ Чому, на вашу думку, автор «Історії русів» вирішив залишитися невідомим?

✵ В образі кого автор змальовує національний і релігійний гніт України?

Домашнє завдання: опрацювати с. 59-63, дати відповіді на питання письмово.